Копінг-стратегії студентської молоді в умовах хронічного стресу та їх взаємозв’язок із резильєнтністю

Abstract

Статтю присвячено емпіричному дослідженню особливостей копінг-стратегій студентської молоді в умовах хронічного стресу. Актуальність дослідження зумовлена тривалим впливом стресогенних чинників сучасного соціального середовища (соціальна нестабільність, воєнні виклики, навчальні навантаження), які супроводжуються підвищеним психоемоційним напруженням і виснаженням адаптаційних ресурсів студентів, зокрема майбутніх психологів. Метою статті є виявлення структури, домінуючих типів і функціональної спрямованості копінг-стратегій студентів-психологів в умовах хронічного стресу, а також визначення взаємозв’язку між копінг-поведінкою та рівнем резильєнтності як системоутворювальним ресурсом психологічної адаптації. Емпіричне дослідження проведено серед студентів-психологів, вибірка становила 145 осіб, із застосуванням комплексу психодіагностичних методик, спрямованих на оцінку когнітивних, емоційних і поведінкових аспектів копінг-поведінки та рівня резильєнтності, з використанням методів описової статистики та кореляційного аналізу. Для діагностики копінг-стратегій використано методику «Діагностика копінг-поведінки в стресових ситуаціях» Н.С. Ендлера, Дж.Д.А. Паркера, «Індикатор копінг-стратегій» Дж. Амірхана та методику Е. Хейма; для оцінки резильєнтності застосовано шкалу Коннора – Девідсона. Результати дослідження засвідчили, що у структурі копінг-поведінки студентської молоді переважають проблемно-орієнтовані та інші активні й адаптивні копінг-стратегії, зокрема стратегія вирішення проблем і пошук соціальної підтримки, що свідчить про орієнтацію більшості респондентів на конструктивні способи подолання стресових впливів. Водночас уникаючі та неадаптивні форми реагування мають нижчу представленість і пов’язані з обмеженістю адаптаційних ресурсів у частини студентів. Установлено статистично значущі кореляційні зв’язки між активними копінг-стратегіями та рівнем резильєнтності, а також зворотні зв’язки між резильєнтністю та емоційно-орієнтованими й уникаючими формами копінгу, що підкреслює її ресурсну роль у підтриманні психологічної адаптації в умовах хронічного стресу. This study presents an empirical examination of coping strategies among university students exposed to chronic stress. The relevance of the research is обусловлена the prolonged impact of stressors characteristic of the contemporary social context, including social instability, wartime-related challenges, and academic demands, which contribute to increased psycho-emotional strain and the gradual depletion of adaptive resources, particularly among future psychologists. The aim of the study is to identify the structure, predominant types, and functional orientation of coping strategies in psychology students experiencing chronic stress, as well as to examine the relationship between coping behavior and resilience as a key resource of psychological adaptation.The empirical study was conducted on a sample of 145 psychology students. A comprehensive battery of psychodiagnostic instruments was used to assess cognitive, emotional, and behavioral dimensions of coping, along with the level of resilience. Data were analyzed using descriptive statistics and Pearson correlation analysis. Coping strategies were assessed using the Coping Inventory for Stressful Situations (N.S. Endler & J.D.A. Parker), the Coping Strategy Indicator (J. Amirkhan), and Heim’s coping taxonomy, while resilience was measured using the Connor–Davidson Resilience Scale (CD-RISC). The findings indicate that problem-focused coping and other active, adaptive coping strategies predominate in the coping pro℅les of the student sample, particularly problem-solving and seeking social support. This pattern reflects an overall orientation toward constructive stress regulation. In contrast, avoidant and maladaptive coping strategies were less prevalent and were associated with reduced adaptive resources in a subset of participants. Furthermore, statistically significant positive associations were found between active coping strategies and resilience, whereas negative associations emerged between resilience and emotion-focused as well as avoidant coping strategies. These results highlight the central role of resilience in facilitating effective psychological adaptation under conditions of chronic stress.