Архітектурно-планувальні принципи проектування сучасних музеїв

Abstract

Метою дослідження магістерської роботи є наукове обґрунтування архітектурно-планувальних принципів проєктування сучасних музеїв як багатофункціональних культурних інституцій ХХІ століття з урахуванням трансформації соціальної ролі музею, вимог до збереження музейних фондів, інклюзивності, інженерно-кліматичних параметрів та безпекових викликів в умовах сучасної України. В першому розділі розглянуто еволюцію типології музейних будівель: від класичного «храму мистецтва» до інтерактивного культурного центру. Еволюція архітектурної типології музейних будівель відображає трансформацію суспільного розуміння ролі музею, від елітарного сховища артефактів до відкритого публічного простору, інтегрованого у культурне й урбаністичне життя міста. В другому розділі розглянуто нормативно-правове забезпечення проєктування сучасних музейних будівель. Нормативно-правове забезпечення проєктування сучасних музейних будівель в Україні формується на перетині містобудівного, архітектурно-будівельного, культурного, санітарного та безпекового законодавства. Третій розділ представляє загальні дані, містобудівне рішення та організацію території. Містобудівне рішення проєктованого сучасного музею формується як комплексна система просторово-функціональних, композиційних та інженерно-безпекових рішень, що спрямовані на створення цілісного громадського простору культурного призначення. В четвертому розділі розглянута охорона праці під час будівництва музейного комплексу. Будівництво музейного комплексу як об’єкта громадського призначення підвищеної складності супроводжується значною концентрацією потенційно небезпечних виробничих факторів. Особливості архітектурно-планувальних і конструктивних рішень (великопролітні зали, атріуми, підземні рівні, складні фасадні системи, інтеграція інженерних мереж) зумовлюють підвищені вимоги до організації безпечних умов праці на всіх етапах реалізації проєкту.