Короткий опис(реферат):
Сучасне сільське господарство має працювати максимально ефективно та водночас забезпечувати високу якість продукції. Це важливо як у вирощуванні рослин, так і у тваринництві. Саме тому сьогодні дедалі частіше застосовують сучасні технології аналізу даних і рішення на основі штучного інтелекту. Однією з найпоширеніших технологій є IoT (Інтернет речей). Його активно використовують для збору даних, прогнозування та класифікації різних процесів. З часом IoT став популярним і в аграрній сфері, адже він допомагає створювати системи точного
землеробства та підтримки прийняття рішень. У поєднанні зі штучними нейронними мережами IoT може частково замінювати традиційні методи моделювання, виступаючи сучасною та більш гнучкою альтернативою. Нейронні мережі вже давно застосовуються в усьому світі для підвищення ефективності агровиробництва, оптимізації процесів та отримання продукції найкращої якості. Впровадження інтелектуальних систем дозволяє здійснювати безперервний моніторинг стану ґрунту, рівня вологості та здоров'я поголів'я в режимі реального часу. Завдяки
розгалуженій мережі датчиків, дані передаються на центральні сервери для подальшої обробки алгоритмами машинного навчання. Це мінімізує вплив людського фактора та дозволяє оперативно реагувати на критичні зміни параметрів навколишнього середовища. Окрему увагу приділено архітектурі комп'ютерної мережі, яка має забезпечувати високу пропускну здатність та
стійкість до зовнішніх перешкод у польових умовах. Використання хмарних обчислень у поєднанні з периферійними пристроями (edge computing) дозволяє значно знизити затримку при прийнятті управлінських рішень. Дослідження підтверджує, що інтеграція IoT-платформ у структуру агропромислового комплексу сприяє значному зниженню витрат ресурсів, таких як вода, добрива та енергія. Це не лише підвищує рентабельність господарств, а й забезпечує екологічну сталість
виробництва. Подальший розвиток таких систем передбачає вдосконалення протоколів безпеки передачі даних та масштабування мереж для охоплення великих територій. Створення єдиного інформаційного простору агропідприємства стає ключовим етапом переходу до концепції Сільського господарства 4.0. Окрім цього, розглядаються питання енергоефективності бездротових сенсорних вузлів, які працюють у віддалених локаціях без стабільного живлення. Застосування протоколів з низьким енергоспоживанням, таких як LoRaWAN або NB-IoT, стає
критично важливим для забезпечення тривалої автономної роботи обладнання. Важливим аспектом є також інтеграція супутникових знімків та даних з безпілотних літальних апаратів у загальну мережеву інфраструктуру, що дозволяє отримати комплексну картину стану угідь. Аналіз великих масивів даних (Big Data) відкриває нові можливості для генетичного прогнозування врожайності та автоматизованого виявлення шкідників на ранніх стадіях. Таким чином, цифрова трансформація агросектору забезпечує не лише економічні переваги, а й глобальну продовольчу
безпеку в умовах кліматичних змін. Modern agriculture must operate as efficiently as possible while ensuring high product quality. This is crucial in both crop cultivation and animal husbandry. Consequently, modern data analysis technologies and artificial intelligence-based solutions are increasingly applied today. One of the most widespread technologies is IoT (Internet of Things). It is actively used for data collection, forecasting, and classification of various processes. Over time, IoT has also become popular in the agricultural sector, as it helps create precision farming and decision-support systems. Combined with artificial neural networks, IoT can partially replace traditional modeling methods, serving as a modern and more flexible alternative. Neural networks have long been used worldwide to increase agricultural production efficiency, optimize processes, and obtain the best quality products. The implementation of intelligent systems allows for continuous real-time monitoring of soil conditions, moisture levels, and livestock health. Thanks to an extensive network of sensors, data is transmitted to central servers for further processing by machine learning algorithms. This minimizes the influence of the human factor and allows for prompt responses to critical changes in environmental parameters. Special attention is paid to the architecture of the computer network, which must ensure high throughput and resilience
to external interference in field conditions. The use of cloud computing in combination with edge computing significantly reduces latency in managerial decision-making. Research confirms that the integration of IoT platforms into the structure of the agro-
industrial complex contributes to a significant reduction in resource costs, such as water, fertilizers, and energy. This not only increases the profitability of farms but also ensures the environmental sustainability of production. The further development of such systems involves improving data transfer security protocols and scaling networks to cover large territories. Creating a unified information space for an agricultural enterprise becomes a key stage in the transition to the Agriculture 4.0 concept. Furthermore, issues of energy efficiency for wireless sensor nodes operating in remote locations without stable power supply are considered. The application of low-power protocols such as LoRaWAN or NB-IoT becomes critical for ensuring long-term autonomous equipment operation. An important aspect is also the integration of satellite imagery and data from unmanned aerial vehicles into the general network infrastructure, providing a comprehensive picture of land status. Big Data analysis opens new opportunities
for genetic yield forecasting and automated pest detection at early stages. Thus, the digital tranformation of the agricultural sector ensures not only economic benefits but also global food security in the face of climate change.
Суть розробки, основні результати:
Демчина М. М. Комп’ютерна мережа IоT агропромислового комплексу = IOT computer network of the agro-inductrial complex // Управління розвитком складних систем, 2026. №65. С. 117-123: табл.6, рис. ORCID: http://orcid.org/0009-0002-9161-4843