Роль просторової морфології та культурної пам’яті у формуванні ідентичності міста

Abstract

У статті досліджується взаємозв’язок просторової морфології міста та культурної пам’яті як ключових чинників у процесі формування його соціо-культурної ідентичності. Мета дослідження полягає у виявленні ролі морфологічної структури міського середовища та символічних носіїв пам’яті в конструюванні ідентичності сучасних українських міст. Методологія ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує методи архітектурно-містобудівного аналізу, культурологічної інтерпретації, історико-генетичний та порівняльний аналіз, а також елементи концепції «місць пам’яті» П. Нора (P. Nora) і теорії культурної пам’яті Я. Ассмана (J. Assmann). Для обґрунтування результатів застосовано типологізацію матеріальних і нематеріальних чинників міського простору, а також аналіз конкретних прикладів українських міст (Київ, Львів, Івано-Франківськ, Одеса, Харків). Результати дослідження засвідчили, що просторово-морфологічний каркас міста створює основу для збереження історико-архітектурної спадщини, тоді як культурна пам’ять надає цьому простору символічного змісту. Установлено відмінності в моделях формування ідентичності: Київ, Львів і Харків тяжіють до матеріальної спадщини; Одеса – до нематеріальних культурних кодів; Івано-Франківськ демонструє збалансоване поєднання двох вимірів. Наукова новизна полягає в розробці концептуальної моделі взаємодії просторової морфології та культурної пам’яті у формуванні соціокультурної ідентичності міста, а також у запропонованій типології чинників (матеріальних і нематеріальних), які впливають на процес ідентифікації міського простору. Практична значущість результатів полягає в можливості їх використання в стратегіях розвитку міст, зокрема у сфері збереження культурної спадщини, проєктування публічних просторів та формування бренду територій. Отримані висновки можуть бути застосовані в практиці архітекторів, урбаністів, культурологів та фахівців із просторового планування для підвищення якості міського середовища та його відповідності ідентифікаційним потребам громади. The article examines the interrelation between the urban spatial morphology and cultural memory as key factors in the process of shaping the socio-cultural iden- tity of a city. The purpose of the study is to identify the role of morphological structure of the urban environment and symbolic carriers of memory in constructing the identity of contemporary Ukrainian cities. Methodology is based on an interdisciplinary approach that combines methods of architectural and urban planning analysis, cultural interpretation, historical-genetic and comparative analysis, as well as the concepts of “lieux de memoire” (P. Nora) and cultural memory theory (J. Assmann). The results are substantiated through the typologization of material and intangible factors of urban space, and by analyzing specific cases of Ukrainian cities (Kyiv, Lviv, Ivano-Frankivsk, Odesa, Kharkiv). Results demonstrate that the spatial and morphological framework of the city provides the foundation for preserving historical and architectural heritage, while cultural memory assigns symbolic meanings to this space. Diifferent models of identity formation were identified: Kyiv, Lviv, and Kharkiv rely primarily on material heritage; Odesa emphasizes intangible cultural codes; Ivano-Frankivsk represents a balanced combination of both dimensions. Scientific novelty lies in the development of a conceptual model of interaction between urban morphology and cultural memory in shaping the socio-cultural identity of the city, as well as in the proposed typology of material and intangible factors that influence the identification of urban space. Practical relevance of the results is determined by their applicability in urban development strategies, particularly in heritage preservation, public space design, and territorial branding. The findings can be used by architects, urban planners, cultural theorists, and spatial planning specialists to improve the quality of urban environments and their alignment with the identity needs of local communities.