Про ретроактивну дію кримінального закону в контексті механізму виправлення декларацій, запровадженого в умовах воєнного стану

Abstract

Статтю присвячено з’ясуванню того, яким чином механізм виправлення декларацій, запроваджений згідно із Законом від 20 вересня 2023 р. «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану», впливає на застосування ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК) «Декларування недостовірної інформації». Це питання висвітлюється на прикладі конкретного кейсу, який нині перебуває на розгляді Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Констатовано,що,запроваджуючи спеціальний тимчасовий механізм подання та виправлення декларацій, законодавець фактично визнав об’єктивні труднощі належного виконання обов’язку декларування в умовах воєнного стану, через що не міг не змінитися і підхід до кримінально-правової оцінки поведінки осіб, які добровільно усунули недостовірні відомості до початку повної перевірки. Доведено, що об’єктом кримінально-правової оцінки має ставати не первинний (дефектний) акт декларування, а кінцевий стан виконання обов’язку з урахуванням подання виправленої декларації. Показано, що обстоювана позиція узгоджується з панівним у науці кримінального права підходом, у межах якого виокремлюються особливості моменту закінчення злочину, передбаченого ст. 366-2 КК, які, своєю чергою, зумовлені закріпленням у ст. 45 «Про запобігання корупції» права подати виправлену декларацію. Аргументовано, що розглядувана правова ситуація, з одного боку, відрізняється від ситуацій, які були предметом аналізу в Рішенні Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 р. (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) і постанові об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 лютого 2025 р. (справа щодо внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів), а, з іншого, є подібною до ситуації, яка виникла на практиці внаслідок набрання чинності Законом від 18 липня 2024 р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (підвищення розміру адміністративно караного викрадення чужого майна). Зроблено висновок про те, що Закон від 20 вересня 2023 р. є законом, що скасовує кримінальну протиправність діяння у контексті відповідальності за ст. 366-2 КК, та у разі добровільного виправлення декларації особою він має зворотну дію у часі. The article examines how the mechanism for submitting and correcting asset declarations introduced by the Law of 20 September 2023 “On Amendments to Certain Laws of Ukraine Concerning theDetermination of the Procedure for Filing Declarations by Persons Authorised to Perform the Functionsof the State or Local Self-Government under Martial Law” affects the application of Article 366-2 of the Criminal Code of Ukraine (“Declaration of False Information”). The issue is analysed through the prism of a specific case currently pending before the Criminal Cassation Court of the Supreme Court. The introduction of a special temporary mechanism for the submission and correction of declarations signifies legislative recognition of the objective challenges in fulfilling declaration duties under martial law. As a result, the approach to criminal-law assessment for individuals who voluntarily corrected inaccurate information before the initiation of full verification requires reconsideration. The analysis supports that criminal-law evaluation should focus on the final state of compliance with declaratory obligations, rather than the initial defective declaration, considering the submission of a corrected declaration. This perspective aligns with prevailing criminal law doctrine, which identifies specific features regarding the completion of the offence under Article 366-2 of the Criminal Code. These features are derived from the statutory right to submit a corrected declaration, as established in Article 45 of the Law of Ukraine On Prevention of Corruption. The authors argue that the legal situation under consideration differs, on the one hand, from the situations analysed in the Decision of the Constitutional Court of Ukraine of 19 April 2000 (case concerning the retroactive effect of criminal law in time) and in the ruling of the Joint Chamber of the Criminal Cassation Court of the Supreme Court of 24 February 2025 (case concerning amendments to the list of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors). On the other hand, it is analogous to the situation that arose in practice following the entry into force of the Law of 18 July 2024 “On Amendments to the Code of Ukraine on Administrative Offences and Certain Other Laws of Ukraine Regarding the Strengthening of Liability for Petty Theft of Another’s Property and the Regulation of Certain Other Issues of Law Enforcement Activity” (increasing the threshold for administratively punishable theft of another’s property). The conclusion is reached that the Law of 20 September 2023 constitutes a law that eliminates the criminal unlawfulness of an act within the meaning of liability under Article 366-2 of the Criminal Code and, in cases where a person has voluntarily corrected a declaration, has retroactive effect.