Спільна опіка після розлучення: перспективи запровадження в Україні

Abstract

Метою цього дослідження є всебічний розбір можливостей впровадження спільної опіки над дітьми після розлучення в українському правовому полі. Необхідно встановити, які існують правові, соціальні та психологічні важелі, що впливають на зміну сучасної моделі батьківства. На основі аналізу передбачено створити практичні поради для ефективного впровадження спільної опіки в Україні. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, який передбачає використання порівняльно-правового, соціологічного, психологічного та системного аналізу. У процесі роботи були застосовані такі наукові методи: термінологічний аналіз, порівняльний метод, метод системного узагальнення, соціально-правове моделювання, а також статистичні та соціологічні методи. Результати дослідження виявили, що впровадження спільної опіки в Україні потребує всебічних змін у правовій системі, суспільних переконаннях та культурних уявленнях про батьківство. Діюче українське законодавство було визнано недостатнім для забезпечення повного втілення рівних прав батьків, що негативно позначається на психологічному та емоційному становленні дітей у розлучених сім’ях. Виправдано необхідність створення нормативних актів, орієнтованих на забезпечення максимально справедливого та дитиноцентричного підходу до опіки та виховання дітей після розриву батьківських відносин. Наукова новизна. Вперше в українській науковій площині перспективи запровадження спільного піклування ґрунтовно проаналізовано з міжгалузевого погляду. Створено концептуальну модель зміни сімейного законодавства, враховуючи особливості українського народу та міжнародний досвід правового регулювання батьківства після розлучення. Практична значимість. Результати цього дослідження можуть знайти своє застосування для покращення Сімейного кодексу України, а також у розробці методичних вказівок для суддів, захисників та соціальних працівників, які мають справу із сімейними питаннями. The purpose of this study is to comprehensively analyse the possibilities of introducing joint custody of children after divorce in the Ukrainian legal field. It is necessary to establish what legal, social and psychological levers exist that influence the change in the current model of parenting. Based on the analysis, it is intended to create practical advice for the effective implementation of joint custody in Ukraine. The research methodology is based on an interdisciplinary approach that involves the use of comparative legal, sociological, psychological and systemic analysis. The following scientific methods were used in the course of the study: terminological analysis, comparative method, method of systemic generalisation, socio-legal modelling, as well as statistical and sociological methods. Results. The study found that the introduction of joint custody in Ukraine requires comprehensive changes in the legal system, social beliefs and cultural perceptions of parenthood. The current Ukrainian legislation was found to be insufficient to ensure the full implementation of equal rights of parents, which negatively affects the psychological and emotional development of children in divorced families. The author justifies the need to create regulations aimed at ensuring the most fair and child-centred approach to the care and upbringing of children after the breakdown of parental relations. Originality. For the first time in the Ukrainian scientific field, the prospects for the introduction of joint custody are thoroughly analysed from an interdisciplinary perspective. A conceptual model of changes to family legislation has been created, taking into account the peculiarities of the Ukrainian people and international experience of legal regulation of paternity after divorce. Practical significance. The results of this study can be used to improve the Family Code of Ukraine, as well as to develop guidelines for judges, defence lawyers and social workers dealing with family issues. These proposed approaches will help to improve legal practice and guarantee the highest protection of children's rights in cases of parental divorce.