Формування нових підходів до проектування сакрального об’єкту як громадського простору в умовах сучасних суспільних викликів: на прикладі Відпустового центру Блаженного Симеона Лукача в с. Старуня Івано-Франківської області

Abstract

Визначено, що сучасні умови суспільних взаємодій, пов’язані з реаліями війни, нестабільністю та постійними психологічними викликами, посилюють потребу людини у духовній опорі, місцях молитви та сакральних просторах як середовищах внутрішнього відновлення, єднання та переосмислення життєвих сенсів. Доведено, що комплексна реалізація Відпустового центру блаженного Симеона Лукача в с. Старуня як громадського об’єкту є прикладом сучасного сакрального комплексу, який поєднує архітектурну новизну, духовну символіку та функціональну адаптацію до потреб численної паломницької спільноти. Встановлено, що концепція комплексу базується на взаємозв’язку архітектури, природного ландшафту та духовного змісту. Відмічено основні етапи та фактори, які стали рушійними для формування проєктних рішень, пошуку нових підходів до проєктування громадського об’єкту, як простору суспільної взаємодії на основі сакрального комплексу. Обґрунтовано, що архітектурне рішення комплексу Відпустового центру блаженного Симеона Лукача формує новий підхід до проєктування сучасної сакральної архітектури в Україні. Заглиблення головної нави в пагорб символізує підпільну молитву УГКЦ в часи переслідувань, тоді як пластична форма споруди, яка «виринає з пагорба», відображає ідею духовного воскресіння та єднання людини з природним середовищем. Доведено, що реалізація Відпустового центру стала не лише архітектурною подією, а й важливим духовно-суспільним явищем, що утверджує значення віри, історичної пам’яті та моральної стійкості українського суспільства в умовах війни. It has been determined that contemporary conditions of social interaction associated with the realities of war, instability, and constant psychological challenges intensify the human need for spiritual support, places of prayer, and sacred spaces as environments of inner restoration, unity, and rethinking of life meanings. It has been proven that the comprehensive implementation of the Pilgrimage Center of Blessed Symeon Lukach in Starunia village as a public facility is an example of a contemporary sacred complex combining architectural innovation, spiritual symbolism, and functional adaptation to the needs of a numerous pilgrimage community. It has been established that the concept of the complex is based on the interrelation between architecture, natural landscape, and spiritual content. The main stages and factors that became driving forces in the formation of design solutions and the search for new approaches to the design of a public facility as a space of social interaction based on a sacred complex have been identified. It has been substantiated that the architectural solution of the Pilgrimage Center of Blessed Symeon Lukach forms a new approach to the design of contemporary sacred architecture in Ukraine. The deepening of the main nave into the hill symbolizes the underground prayer of the Ukrainian Greek Catholic Church during the period of persecution, while the plastic form of the structure, which “emerges from the hill,” reflects the idea of spiritual resurrection and the unity of human beings with the natural environment. It has been proven that the implementation of the Pilgrimage Center became not only an architectural event, but also an important spiritual and social phenomenon affirming the significance of faith, historical memory, and moral resilience of Ukrainian society under wartime conditions.