Правове забезпечення агроекології за рахунок вирощування топінамбура

Abstract

Метою роботи є проаналізувати та дослідити правові механізми, за допомогою яких є можливість покращувати агроекологію шляхом організації вирощування топінамбура. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного, практично-прикладного матеріалу та формування відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: діалектичний, термінологічний, історико-правовий, логіко-нормативний, системно-структурний, функціональний, нормативно-догматичний, метод узагальнення. В процесі аналізу і дослідження висвітлені можливості вирощування топінамбура для покращення агроекології, а саме покращення екологічного стану атмосферного повітря та ґрунтів, їх підготовку до органічного землеробства. Наведені приклади практичного застосування бульб топінамбура і зеленої маси для виробництва продукції лікувально-профілактичного призначення, альтернативної енергії і високоефективних будівельних матеріалів. В процесі дослідження встановлено, що автори узагальнили і систематизували рівні правового регулювання у сфері використання топінамбура для покращення агроекології, підготовки ґрунтів до органічного землеробства, зокрема: міжгалузевий рівень, де мова піде про взаємодію аграрного та екологічного права в частині вирощування і використання топінамбура; рівень комплексного еколого-правового регулювання; рівень поресурсного (флористичного) правового регулювання; рівень охоронного (антропоохоронного) законодавства. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозахисній діяльності з питань вирощування і використання топінамбура як засобу покращення агроекології.