Реформи децентралізації та результати їх впровадження в Україні

Abstract

Починаючи з 2014 року, український уряд здійснив демонтаж радянської системи організації влади та розпочав капітальну перебудову багаторівневих і територіальних структур державного та місцевого управління, зокрема шляхом реформи децентралізації. Щоб децентралізація працювала ефективно, простої передачі повноважень на нижчі рівні влади недостатньо. Необхідно виконати низку інших умов, починаючи з достатніх і відповідних ресурсів для виконання нових обов'язків. Ресурси мають бути доповнені належним потенціалом на субнаціональному рівні, належними механізмами координації, ефективними системами моніторингу та хорошим балансом у способі децентралізації різноманітних політичних функцій. У статті досліджено децентралізацію в Україні, а також окреслено деякі її ключові досягнення, в т.ч. й під час війни, та підводні камені реформи. Відзначено, що децентралізація в Україні, по-перше, сприяє поглибленню демократії та розвитку ринкової економіки; по-друге, допомагає «вилікувати» неефективне управління та ліквідувати макроекономічну нестабільність; по-третє, підтримує національну єдність в етнічно фрагментованих державах; по-четверте, може «присікти тяганину» і підвищити обізнаність чиновників про місцеві проблеми. У статті стверджується, що перезавантаження українського місцевого самоврядування після Євромайдану має внутрішнє походження і водночас скористалося значною міжнародною технічною підтримкою та порадами. У статті визначається обмеження функцій центральної влади та її (суб)регіональних адміністрацій після реформи. Основні повноваження нових органів місцевого самоврядування в ОТГ включають надання державних послуг та сприяння місцевому розвитку. Зазначено, що такий спосіб нефедералістичної реформи децентралізації покращує стійкість України проти зовнішніх загроз територіальній єдності та суверенітету, що проявилося під час війни. Це також наближає Україну до ЄС шляхом впровадження принципів субсидіарності та сприяння місцевій демократії. Якщо реформа вдасться, це стане корисним прикладом децентралізованої демократії за межами ЄС, яка стала більш стійкою до зовнішніх і внутрішніх викликів. Starting in 2014, the Ukrainian government dismantled the soviet system of power organization and began a major restructuring of multi-level and territorial structures of state and local government, in particular through decentralization reform. For decentralization to work effectively, simply transferring powers to lower levels of government is not enough. A number of other conditions must be met, starting with sufficient and appropriate resources to fulfill the new responsibilities. Resources should be complemented by adequate capacity at the subnational level, adequate coordination mechanisms, effective monitoring systems and a good balance in the way the various political functions are decentralised. The article examines decentralization in Ukraine, and also outlines some of its key achievements, including and during the war, and the pitfalls of reform. Decentralization can be political, administrative and financial, the last two have been implemented in Ukraine so far. It was noted that decentralization in Ukraine, firstly, contributes to the deepening of democracy and the development of the market economy; secondly, it helps to "cure" inefficient management and eliminate macroeconomic instability; thirdly, supports national unity in ethnically fragmented states; fourthly, it can "cut the red tape" and raise officials' awareness of local problems. The article argues that the post-euromaidan reboot of ukrainian local self-government has domestic origins and, at the same time, benefited from significant international technical support and advice. The article defines the limitations of the functions of the central government and its (sub) regional administrations after the reform. The main powers of the new local self-government bodies in the UTC include the provision of public services and the promotion of local development. It is noted that this method of non-federalist decentralization reform improves ukraine's stability against external threats to territorial unity and sovereignty, which manifested itself during the war. It also brings Ukraine closer to the EU by implementing the principles of subsidiarity and promoting local democracy. If the reform succeeds, it will be a useful example of a decentralized democracy outside the EU that has become more resilient to external and internal challenges.