Університет Короля Данила

Проблеми становлення та розвитку спадкування

Show simple item record

dc.contributor.author Луцький, Андрій Іванович
dc.contributor.author Піцик, Христина Зіновіївна
dc.date.accessioned 2023-12-18T10:21:21Z
dc.date.available 2023-12-18T10:21:21Z
dc.date.issued 2021
dc.identifier.citation Луцький А. І., Піцик Х. З. Проблеми становлення та розвитку спадкування // Юридичний бюлетень, 2021. Випуск 23. - С. 71-79. uk_UA
dc.identifier.issn 2414-4207
dc.identifier.other УДК 347.6(477)
dc.identifier.uri http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/433
dc.description Луцький А. І., Піцик Х. З. Проблеми становлення та розвитку спадкування в Україні // Юридичний бюлетень, 2021. Випуск 23. С. 71-79. uk_UA
dc.description.abstract Актуальність статті полягає в тому, що чітке визначення та розмежування правових характеристик прав та обов’язків спадкодавця та спадкоємців як уповноважених суб'єктів спадкових правовідносин, їх відповідність сучасним загальнотеоретичним основам спадкового права, визначення елементів відповідних юридичних категорій мають суттєве теоретичне, а в кінцевому рахунку і практичне значення. Це є одним з кроків на шляху до побудови цілісної теорії спадкового права і, отже, його однакового застосування. У доктрині все ще немає єдності у визначенні самого спадкового правовідношення, його конструкції, моменту виникнення і припинення, прав і обов'язків, що становлять його зміст. З цієї причини відсутнє єдине поняття суб'єктів спадкового правовідношення, по-різному визначається коло таких суб'єктів. Існуючі в літературі класифікації спадкоємців не відображають повною мірою всі особливості їх окремих категорій. Наведені обставини висувають перед вітчизняною правовою наукою ряд конкретних завдань, серед яких – обґрунтування змісту, структури і механізму захисту основних прав людини, визначення правового стандарту забезпечення реалізації кожного конкретного права спадкодавця і спадкоємця. З’ясовано, що із загального порядку спадкування Руська Правда робила винятки. У разі, якщо у померлого не залишалося ні синів, ні дочок, майно йшло до князя, а після смерті осіб нижчого класу, смердів князь мав право на майно навіть при існуванні дочок, якщо не було синів. Після смерті матері успадковують ті діти, у яких вона проживала. Це пояснюється тим, що частка, яка залишалася, із майна чоловіка була надто незначна, щоб забезпечити її існування, а тому син або дочка, які взяли на себе утримання матері, у вигляді винагороди отримували майно, що залишилося після неї. Визначено, що Цивільний кодекс України при визначенні підстав спадкування надав пріоритет спадкуванню за заповітом, однак нотаріальна практика свідчить, що найбільш поширеним видом спадкування в Україні залишається спадкування за законом. Існуючий рівень правового регулювання спадкових правовідносин є не достатнім для того, щоб належним чином захистити права та визначити обов’язки спадкоємця та спадкодавця при спадкуванні. uk_UA
dc.language.iso other uk_UA
dc.publisher Одеса: Видавничий дім "Гельветика" uk_UA
dc.subject спадкування uk_UA
dc.subject спадкоємець uk_UA
dc.subject права та обов'язки спадкоємця uk_UA
dc.subject права та обов'язки спадкодавця uk_UA
dc.title Проблеми становлення та розвитку спадкування uk_UA
dc.title.alternative [Текст] uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account