Розмежування понять «подарунок» і «неправомірна вигода» в адміністративному та кримінальному праві

Abstract

У статті розглянуто проблеми тлумачення та застосування антикорупційного термінологічного апарату, зокрема дефініцій «подарунок» та «неправомірна вигода». Відзначається, що правильне розмежування цих понять є важливим не лише для юридичної науки під час проведення прикладних досліджень, але й для нормотворення та правозастосування. З’ясовано, що вітчизняні суди при розмежуванні подарунка та неправомірної вигоди допускають неоднакове застосування ст. 172-5 КУпАП та ст. 368 КК, наслідком чого є невірна кваліфікація та неправильне визначення виду відповідальності. Також зроблено наголос на тому, що проблеми розмежування подарунка і неправомірної вигоди не стільки пов’язані з досконалістю законодавства, як із спотвореною практикою його застосування. З урахуванням доктринальних напрацювань та нормативних положень антикорупційного законодавства запропоновано авторський підхід до визначення відмінностей між термінами, що досліджуються. Обґрунтовано принципову позицію, згідно з якою при розмежуванні неправомірної вигоди у складі корупційних злочинів та подарунка, порушення обмежень щодо одержання якого утворює адміністративне правопорушення, необхідно насамперед враховувати, що неправомірна вигода завжди надається за вчинення або невчинення відповідним суб’єктом будь-якого діяння з використанням наданих йому повноважень, влади чи службового становища. Подарунок отримується такою особою не за вчинення чи невчинення діяння з використанням наданих їй влади чи повноважень, а задарма, безоплатно. Враховуючи, що дилема подарунка та неправомірної вигоди набуває гостроти саме у правозастосовній площині, запропоновано усунути її шляхом визначення Верховним Судом відповідних правозастосовних орієнтирів.