Принцип історизму в праві та правових дослідженнях

Abstract

Метою публікації є висвітлення основних підходів до розуміння змісту поняття історизм чи принцип історизму, а також визначення його ролі в праві загалом та історико-правових дослідженнях зокрема. Методологічну основу дослідження склав комплекс загальнонаукових, спеціально наукових й історичних методів, а також принципи історизму та об’єктивності. Встановлено, що основоположником класичного поняття історизм був німецький вчений XVIII ст. Ф.Шлегель, який пропонував відмовитися від усталеного на той час підходу, що усі історичні процеси в конкретній царині науки відбувалися послідовно і типово, натомість вказував, що все залежить від «особистості» що впливає на процес чи його здійснює, або від суспільних чи інших обставин в яких цей процес розвивається. Відомими українськими вченими, які розвивали теоретичний зміст принципу історизму були М.Ковалевський та С.Дністрянський. Авторами публікації, пропонується розглядати принцип історизму у вузькому та широкому розумінні. У вузькому розумінні, принцип історизму – це процес розуміння і трактування правових норм під впливом історичних, соціальних чи політичних факторів. У широкому розумінні – форма правового дослідження, яка розглядає процес прийняття правових рішень як продукт політичних, соціальних й історичних умов. Встановлено, що формування принципу історизму відбулося у середині ХІХ ст. і пов’язане з розвитком історичної школи права. Ключовими у процесі розуміння і застосування принципу історизму визначається об’єктивна апеляція до закономірних соціальних, політичних, економічних і навіть культурних процесів, які в конкретну історичну епоху впливали на право. Роль науковця в цьому процесі не повинна зводитися виключно до викладу матеріалу на підставі хронологічного підходу, так само, як і не варто асоціювати принцип історизму з принципом історицизму. Встановлено, що в сучасній українській правничій науці спостерігається відхід від радянських ідеологем, які асоціювали принцип історизму з принципом партійності й надавали йому виняткових діалектичних рис. Результати дослідження можуть бути використані у подальших історико-правових дослідженнях та теоретико-правових дослідженнях.