Специфіка конструювання моделей місцевого самоврядування в країнах Європейського Союзу

Abstract

Запропоновано змістовно розділити досліджувані країни на чотири групи: Вишеградська четвірка, Скандинавські країни, країни Балтії та держави-члени ЄС, що входять до «Великої сімки». Встановлено, що в Польщі специфіка конструювання сучасної моделі місцевого самоврядування стала похідною від загальних децентралізаційних тенденцій та лібералізації соціально-економічного життя з подальшою адаптацією до євроінтеграційних умов. Останні виявилися впливовим чинником для розбудови місцевого самоврядування Словаччини. Угорщина, заявивши про намір значних перетворень, частину з них залишила декларативними, не відмовившись від усталеної традиції централізації влади. Децентралізація для Чехії стала одним з ключових елементів консолідації демократії. Моделі місцевого самоврядування Скандинавських країн об’єднує широкий обсяг повноважень на місцях у сфері соціального забезпечення, а відрізняє – податкова політика. Місцеві податки у Данії контролюються центральною владою, у Фінляндії відповідне право гарантується Конституцією. Швеція демонструє успішний і прогресивний принцип бюджетної децентралізації. Акцентовано, що Балтійські країни реформу місцевого самоврядування зробили частиною процесів поновлення національної державності, переходу до ринкової економіки, демократизації та децентралізації й опиралися на положення Європейської хартії місцевого самоврядування, що позитивно вплинуло на євроінтеграцію Латвії, Литви та Естонії. З’ясовано, що країни-учасниці «G7» не є прикладами досконалої системи місцевого самоврядування. В Італії і досі триває децентралізаційна реформа, яка хоч і надала більшої автономії місцевій владі, але не зменшила рівень впливу центральної. Франція тримається курсу деконцентрації доволі централізованої влади, маючи труднощі з координацією компетенцій між інстанціями різних рівнів. Федеративний устрій Німеччини дозволив сформувати функціонально сильну і водночас гнучку модель місцевого самоврядування. Наголошено, що підстав виокремлювати «європейську модель місцевого самоврядування» немає. Натомість екстрапольовано чинники, які зумовлюють розмаїття структур та компетенцій місцевого самоврядування в країнах ЄС, а це розмір країни, рівномірність розвитку її територій, однорідність населення та його ментальні особливості, відкритість держави до інтеграції демократичних тенденцій, історичний досвід державотворення тощо. It was suggested to divide the countries under research into four groups: Vishegrad Four, the Scandinavian countries, the Baltic countries, and the European Union member states of ‘The Group of Seven’. It was defined that in Poland the specifics of constructing a modern model of local self-government became a derivative of general decentralization trends and liberalization of socio-economic life with further adaptation to European integration conditions. The latter proved to be an influential factor for development of local self-government in Slovakia. Hungary, having declared its intention to make significant transformations, left part of them declarative, yet not abandoned the established tradition of centralizing authority. For the Czech Republic decentralization has become one of the key elements in the consolidation of democracy, the success of which has strengthened position of the country in the implementation of European integration. Models of local self-government of Scandinavian countries are unified by a wide range of social security power locally and are distinguished by tax policy. Local taxes in Denmark are controlled by central power, in Finland the respective right is guaranteed by the Constitution. Sweden demonstrates successful and progressive principle of budget decentralization. It was emphasized that in Baltic countries the reform of local self-government became a part of processes of restoring national statehood, transitioning to market economy, democratization and decentralization, and these countries relied on the European Charter of Local Self-Government, which has had a positive impact on the European integration of Latvia, Lithuania, and Estonia. It was found that state-members of “G7” are not examples of perfect system of local self-government. In Italy, decentralization reform is still ongoing. Although it gave greater autonomy to local government, but it has not reduced the influence of the central power. France is pursuing the course of deconcentrating quite a centralized power and has difficulties with the coordination of competencies between instances of different levels. It was emphasized that there are no grounds to single out the “European model of local self-government”. Instead, we extrapolate the factors determining the diversity of structures and competencies of local selfgovernment in European Union countries, such as the size of the country, the uniformity of development of its territories, the homogeneity of the population and its mental characteristics, the openness of the state to the integration of democratic trends, historical experience of state formation and more.