Короткий опис(реферат):
У статті розглянуто питання про те, що з моменту закріплення в законодавстві вимоги відповідності судді критерію доброчесності й до цього часу в професійних колах точаться суперечки щодо того, якими ж критеріями визначити цю особистісно-професійну характеристику. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 3 листопада 2016 р. затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення. У цьому положенні передбачена також певна методологія, за якою члени ВККС повинні здійснювати оцінку критерію «доброчесність» у суддів, що проходять кваліфікаційне оцінювання. Варто відзначити, що головним критерієм за цією методологією є відповідність способу життя. При тому, слід зауважити, що надання українському правосуддю морального обличчя є позитивним поступом у розвитку демократичної правової держави. Тому немає сумніву, що закріплення на законодавчому рівні таких вимог до представників суддівського корпусу як професійна етика й доброчесність, виключно позитивно вплине на здійснення правосуддя. Водночас потрібно намагатися зробити процес добору кандидатів на посади суддів і процес кваліфікаційного оцінювання суддів більш прозорим, а це у свою чергу можливо виключно через встановлення чітких об’єктивних критеріїв, закріплених у законодавстві.
Суть розробки, основні результати:
Припхан І. І. Суддівська доброчесність // Національні правові системи в умовах глобалізації (пам’яті професора О. Г. Мурашина): збірник матеріалів круглого столу (м. Київ, 21 березня 2019 р.) / редкол. : А. М. Завальний, Ю. В. Кривицький, Н. В. Лазнюк. К.: НАВС, 2019. С. 126-130.
