Суддівська доброчесність

Abstract

У статті розглянуто питання про те, що з моменту закріплення в законодавстві вимоги відповідності судді критерію доброчесності й до цього часу в професійних колах точаться суперечки щодо того, якими ж критеріями визначити цю особистісно-професійну характеристику. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 3 листопада 2016 р. затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення. У цьому положенні передбачена також певна методологія, за якою члени ВККС повинні здійснювати оцінку критерію «доброчесність» у суддів, що проходять кваліфікаційне оцінювання. Варто відзначити, що головним критерієм за цією методологією є відповідність способу життя. При тому, слід зауважити, що надання українському правосуддю морального обличчя є позитивним поступом у розвитку демократичної правової держави. Тому немає сумніву, що закріплення на законодавчому рівні таких вимог до представників суддівського корпусу як професійна етика й доброчесність, виключно позитивно вплине на здійснення правосуддя. Водночас потрібно намагатися зробити процес добору кандидатів на посади суддів і процес кваліфікаційного оцінювання суддів більш прозорим, а це у свою чергу можливо виключно через встановлення чітких об’єктивних критеріїв, закріплених у законодавстві.