Abstract:
У статті акцентується увага на те, що у сучасних умовах, місто, як і будь-яке інше поселення, розглядається як частина свідомо створеного простору, в якому
відбуваються процеси людської життєдіяльності у відповідності до вимог та умов конкретного місця і часу. Посилення різноманітних зв'язків між близько розташованими містами і поселеннями сприяє виникненню агломерацій. Власне місто і є основним виразником просторової структури, що орієнтується на людину. Семіотичні знаки, є тими першими чинниками, що впливають і на процес зародження будь-якого поселення та виокремлення його функціональних процесів. Їх еволюція призводить до закономірного розмежування матеріального і нематеріального (оскільки несуть різну практичну функціональність). Інженерні споруди античності, що слугували для водопостачання – акведуки, стали у ХХ-ХХІ
ст. культурним надбанням. Ця сама ситуація стосується храмів, церков,
замків та палаців, які будувалися в містах Карпатського регіону в попередні століття, а у наш час належать до історико-культурних об’єктів. При цьому, якщо подібні споруди в європейських міст є функціонально активні й у ХХІ ст., то більшість таких пам’яток в Україні, не використовуються як ресурс для підсилення статусу міського простору.
Description:
Косьмій М. М. Семіотика в архітектурі на прикладі міст Карпатського регіону // Концептуальні проблеми розвитку сучасної гуманітарної та прикладної науки: матеріали ІV Всеукраїнського науково-практичного симпозіуму (м. Івано-Франківськ, 15 травня 2020 року). Івано-Франківськ: Редакційно-видавничий відділ Університету Короля Данила, 2020. С. 63-68: іл.