Abstract:
Стаття присвячена дослідженню особливостей правової природи інституту прав і свобод людини як основи ефективного функціонування публічного управління. Проаналізовано наукові підходи вітчизняних та зарубіжних учених щодо правової природи інституту прав і свобод людини в контексті сучасних трансформаційних змін. Обґрунтовано, що низький рівень економічного розвитку, нестабільність у соціально-політичній і правовій сфері, відсутність ефективних форм правового виховання громадян зумовили те, що населення нашої держави практично не знає
своїх прав, не вміє їх використовувати і не вимагає від оточення і держави їх поваги і
дотримання. Доведено, що потенціал прав і свобод людини може бути реалізований лише тоді, коли для цього існують необхідні умови політичного, економічного, морального, організаційного та іншого порядку.
