Короткий опис(реферат):
Стаття присвячена дослідженню особливостей судового контролю за виконанням рішень у наказному провадженні цивільного судочинства. Сьогодні вкрай важливо розробити належне правове регламентування забезпечення гарантованого права особи на судовий захист в частині виконання судового рішення. Зокрема, й судового контролю за виконанням рішень у наказаному провадженні цивільного судочинства України, запровадження якого зумовлено недоцільністю використання складної та довготривалої процесуальної форми позовного провадження для розгляду та вирішення безспірних вимог. Судове рішення, ухвалене судом у порядку наказного провадження – судовий наказ являє собою особливу форму судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. При цьому, судовий наказ є не лише формою судового рішення, а й виконавчим документом, а отже реалізованість судового наказу, який набрав законної сили, можна вважати його основною властивістю. Таким чином, інститут судового контролю за виконанням рішень у наказному провадженні цивільного судочинства відзначається передусім вищевказаною специфічністю об’єкту такого контролю. Разом з тим, предметна характеристика судового контролю за виконанням рішень у наказному провадженні цивільного судочинства специфічних властивостей не має. Про що свідчить судова практика у цій сфері. Зокрема, у ході судового контролю за виконанням рішень у наказному провадженні цивільного судочинства серед предметних вимог, які може бути пред’явлено суб’єктом ініціативи судового контролю, варто виокремити: визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання за судовим наказом; скасування повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання за судовим наказом; зобов’язання розглянути заяву скаржника про відкриття виконавчого провадження і відкрити виконавче провадження про виконання судового наказу у цивільному судочинстві.
