Поняття та обсяг правосуб'єктності спадкодавця та спадкоємців

Abstract

Актуальність статті полягає у тому, що,незважаючи на всю сучасність спадкового права в частині регулювання прав та обов’язків спадкодавця і спадкоємця, уже зараз виникають суттєві прогалини в регулюванні спадкових правовідносин. Допоміжні репродуктивні технології змушують по-новому поглянути на принципи фіксації кровноспоріднених відносин. Не вщухають суперечки про параметри обов'язкової частки в спадкуванні та повернення до встановлення податку на майно, що переходить у власність у порядку спадкування. Приймаються рішення Європейським Судом із прав людини, у рамках яких аналізується той чи інший аспект права спадкування. Кожна з названих проблем зумовлена різним поданням конституційних положень, що визначають конституційні принципи правового статусу людини і громадянина. Статтю присвячено комплексному дослідженню прав та обов’язків спадкоємця і спадкодавця за спадкування. Викладено результати дослідження, які розв’язують певне коло питань, що стосуються вдосконалення правового регулювання спадкових правовідносин та спадкового правонаступництва. Розкрито такі поняття, як «спадкове право», «спадщина», «спадкове правовідношення», «спадкове правонаступництво», «спадкодавець» і «спадкоємець», а також визначено принципи, притаманні спадковому праву. Визначено, що умовні спадкоємці не згадуються у ч. 3 Цивільного кодексу України. Але можливість включення у заповіт умов успадкування не виключена (наприклад, у закритому заповіті або за згодою нотаріуса). У зв'язку із цим виникає питання: що відбувається з таким заповітом після відкриття спадщини? По-перше, слід зробити висновок, що спадкоємці, призначені під відкладальною умовою, не є спадкоємцями у власному (точному) розумінні слова, оскільки не закликаються до спадкування доти, доки не буде дотримано умову. Спадкоємці, призначені під умовою, навпаки, закликаються до спадкування з усіма випливаючими із цього наслідками. Вони так само, як і спадкоємці, призначені безумовно, наділяються правом успадкування, а з моменту прийняття спадщини набувають «право на спадщину». Однак на відміну від останніх право умовних спадкоємців на спадщину може припинитися в будь-який момент, коли умову заповіту не буде дотримано. Відповідно, спадкоємці, призначені підумовою, можуть утратити статус спадкоємців за недотримання умови.