Стабільність і динамічність - детермінанти розвитку мовної системи

Abstract

У статті простежено специфіку динаміки лексикону на сучасному етапі; визначено функціональність мовної системи як основу її існування, що забезпечується стабільністю і динамічністю. Зазначено, що еволюція мовної системи, зумовлена екстра- та інтралінгвальними змінами, продукує інноваційні одиниці з перспективою їх унормування та кодифікації. Проаналізовано категорії стабільності та динамічності як детермінанти розвитку мовної системи у працях видатних українських і зарубіжних лінгвістів. Звернено увагу на дискурсивне поле модерного інтернет-простору як дієве джерело мовленнєвих інновацій, що значною мірою формує і окреслює виміри і динаміку сучасного лексикону української мови. Доведено, що мова, реагуючи оперативно на комунікативні потреби суспільства, зазнає впливу неологізації та архаїзації словникового складу, хоча, незважаючи на всі радикальні зміни, які зачіпають мову загалом і її лексико-семантичну підсистему зокрема, ядерна частина комплексу лексичних норм усе ж демонструє стабільність.