Abstract:
Дослідження співвідношення категорій «суб’єктивне право» і «законний інтерес» зумовлене тим, що у праві, в його нормативності, в відображенні всієї багатогранності різнорівневих інтересів, що пов’язана з можливістю суб’єкта діяти певним чином, задовольняючи свої потреби, ховаються діалектичні протиріччя, аналіз яких виводить на самостійну ланку системи, якою і є законний інтерес. Саме тому не втрачає актуальності питання вивчення законних інтересів. Доволі часто нам доводиться стикатись із словосполученням «права і законні інтереси громадян» в текстах нормативно-правових актів. Слід зазначити, що законодавець, вживаючи цей термін у нормативних актах, не роз’яснював його. Якщо наявність прав у конкретних учасників правовідносин випливає безпосередньо з тексту тієї чи іншої статті нормативно-правового акта, то законні інтереси є завуальованим правовим феноменом, згадка про який словосполученням «законні інтереси» в різних документах не дає чіткого поняття про їх суть, про те, що ж це таке. Іноді в текстах нормативних актів законні інтереси взагалі не згадуються, навіть якщо очевидно, що ідеться саме про них. Розгляд питання про форми сімейно-правового визнання інтересів передбачає звернення до дискусії про співвідношення суб’єктивного права та інтересу, про поняття і різновиди законного інтересу. Загальнотеоретичні положення, погляди на форми визнання інтересу в інших правовідносинах дозволяють виявити специфіку форм визнання інтересу в сімейних правовідносинах. Дане питання є об’єктом дослідження різних фахівців у галузі права, проте отримані і накопичені результати теоретичних досліджень, безумовно, повинні бути систематизовані, зведені воєдино і представлені у вигляді цілісної концепції визнання законних інтересів в сімейному праві. Цивілізація виробила різні юридичні засоби забезпечення потреб і запитів особистості. Серед таких засобів особливе місце займають суб’єктивні права і законні інтереси, які безпосередньо працюють на задоволення потреб і прагнень громадян, соціальних груп, суспільства в цілому. Суб’єктивні права і законні інтереси сам законодавець відносить до об’єктів правової охорони. Суб’єктивне право і законний інтерес, виступаючи певними рівнями правового забезпечення прагнень особистості, між собою тісно пов’язані і перебувають у взаємодії. Водночас вони є різними юридичними інструментами, які необхідно розрізняти як в теорії, так і на практиці.
